Модифікаційна літера наднизької пунктирної тонової риски

꜌ позначає найнижчий рівень у п’ятирівневому пунктирному тоновому ряді. У транскрипції, пов’язаній із китайськими мовами, пунктирні тонові літери позначають короткі, слабко наголошені склади, які часто називають нейтральними; їх також описують для коротких («зімкнених») тонів. Точне значення залежить від системи транскрипції.

У пропозиції кодування 2003 року наведено приклади з 1968 і 1984 років, що свідчить: цю нотацію використовували й раніше. У пропозиції зазначено, що лінгвістам, учителям, видавцям і системам обробки даних були потрібні ці символи, щоб досліджувати, викладати, друкувати й обмінюватися мовними матеріалами. У кантонських навчальних книжках XIX століття також ставили кутові позначки біля складів, записаних латинськими літерами, щоб показати тон; це пов’язана історія, але не доказ того, що ꜌ походить від тих позначок. Пунктирні тонові літери запропонували як доповнення до тонових літер Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА). Для прямого введення використовуйте A70C у виборі символів Unicode, що підтримує шістнадцяткове введення.

Як правильно ввести ꜌?

Введіть A70C у виборі символів із підтримкою шістнадцяткового введення Unicode. ꜌ — окремий символ із власною шириною, а не літера з доданою комбінованою крапкою чи рискою; така комбінація створила б інший текст.

꜌ стоїть на найнижчому рівні п’ятирівневого пунктирного ряду: ꜋ позначає низький, ꜊ середній, ꜉ високий, а ꜈ надвисокий тон. Пунктирні тонові літери з лівим штрихом належать до спорідненої послідовної нотації для сандгі — зміни тону між складами. У деяких шрифтах ряди тонових літер візуально з’єднуються; читайте всю послідовність разом зі складом.