Складовий знак нюйшу pwe5

У цзяньюнській говірці його читають як pwe5. Кінцева 5 у цій латинській транскрипції позначає тон.

Нюйшу — складове письмо: більшість знаків передає один усний склад, а той самий знак може відповідати кільком словам, що звучать однаково. Тож цей знак передає звук, а не окреме поняття; потрібне слово визначає навколишній текст. Форми нюйшу походять від китайських ієрогліфів ханьцзи, але зазвичай позначають звуки, а не мають фіксоване значення кожного ієрогліфа.

Як жінки Цзяньюна користувалися нюйшу?

Вони записували ним повсякденне життя.

У традиційному вжитку нюйшу багато жінок не вміли писати китайськими ієрогліфами ханьцзи. Вони навчали письма одна одну й використовували його для автобіографій, листів між жінками, пов’язаними обраним сестринством, пісень, загадок і віршів.

Однією з відомих форм була sanzhaoshu, або «книжка третього дня»: близькі подруги дарували нареченій книжечку з добрими побажаннями через три дні після весілля. За традицією Цзяньюна нюйшу також писали на папері й віялах або вишивали на одязі, хустках і поясах.

Коли виникло нюйшу?

Точна дата виникнення невідома.

Одна місцева легенда пов’язує довгі похилі форми нюйшу з візерунками вишивки, але дослідники не підтвердили цю історію. Форми письма спираються на китайські ієрогліфи ханьцзи, пристосовані до запису цзяньюнської говірки. Найдавніший історичний опис, який визначили дослідники, датується 1931 роком: у ньому нюйшу описано як дрібне письмо, яке чоловіки не могли прочитати.

У 2006 році Китай надав нюйшу статус національної нематеріальної культурної спадщини, захистивши цю традицію. У 2025 році місцева й центральна влада й далі працювали над її відродженням; нюйшу стало також публічним проєктом зі збереження спадщини.