Ієрогліф 橎

Це назва дерева. У ранньому китайському словнику «Шовень цзецзи» 木 позначає дерево, а 番 є звуковою частиною. У путунхуа вимова приблизно відповідає «фань» із третім тоном, який спершу опускається, а потім підвищується; піньїнь записує її як fǎn. Японські словники кандзі подають читання ハン, приблизно «хан» із легким придихом на початку. Історичні записи зберігають 橎 у рукописах стародавньої китайської держави Чу, а також у стилях сяочжуань, лішу й кайшу — історичних різновидах китайського письма. Пізніші словники звужують тлумачення до твердої деревини, яка, за описом, дає плоди без цвітіння.