Кирилична мала літера еф у нижньому індексі

Позначає звукову закономірність у лінгвістичному записі.

Архіфонема об’єднує фонеми —звукові одиниці, що можуть розрізняти слова— коли їхнє протиставлення зникає в певній позиції. Нижні індекси позначають таку категорію; верхні можуть передавати деталі вимови.

У дослідженні сербських говірок 1905 року кириличні нижні індекси позначали зміни голосних звуків. У дослідженні звукових систем російської та польської мов 1981 року ця еф з’являється в архіфонемному записі. Точне прочитання визначає ключ відповідної системи позначень.