Склад хангиля Dduc

Складовий блок хангиля, а не самостійне повідомлення.

Його частини — напружена початкова ㄸ, голосна ㅜ (приблизно українське «у») та кінцева приголосна ㅈ. У вимові 뚳 кінцева ㅈ замикається коротким звуком, схожим на «т», без чутного вивільнення. «Dduc» — згенерована Unicode назва, утворена з компонентів, а не переклад корейською.

Хангиль розробили в Кореї за правління короля Седжона в 1443 році як систему письма для корейської мови. До цього корейські писарі пристосовували китайські ієрогліфи за допомогою методів на кшталт Idu, Gugyeol і Hyangchal. При дворі систему назвали Hunminjeongeum («правильні звуки для навчання народу»); пояснювальна книга, видана 1446 року, описує її будову.

Як набрати 뚳?

На клавіатурі QWERTY натисніть Shift+E, потім N і W.

Коли на QWERTY активне корейське введення 2-set, ця послідовність вводить ㄸ, ㅜ та ㅈ; метод введення поєднує їх в один блок. Якщо з’являються латинські літери, перемкніть активне джерело введення на корейське 2-set.

Чому система письма має кілька назв?

Назва системи письма змінювалася з часом.

Письмо також називали Jeongeum, Eonmun або Banjeol, а згодом — Gukmun чи Gukseo. Назва «Hangeul» стала широко вживаною до 1928 року.

У Південній і Північній Кореї віддають перевагу різним назвам: відповідно Hangul і Choseongul. Jeongum — нейтральна назва письма.