Модифікаційна літера з надрядковою трикутною двокрапкою

Він позначає довгий придих при надрядковому модифікаторі.

Міжнародний фонетичний алфавіт (МФА) — система для запису мовленнєвих звуків. У вузькій фонетичній транскрипції [ʰ𐞁] позначає довгий придих: проміжок із видихом до початку голосу триває довше. Фонетисти називають цей проміжок часом початку дзвінкості (VOT); [ʰ𐞂] позначає напівдовгу тривалість.

Чому важливе надрядкове положення?

Положення показує, до якого елемента належить довгота.

У [ʰ𐞁] тривалість стосується надрядкового модифікатора придиху ʰ, а не приголосного під ним. Звичайний знак довготи МФА ː ставлять після основного звука, а ˑ позначає напівдовгу тривалість. Тому ʰ𐞁 і ʰː мають різну сферу дії.

Коли цю нотацію задокументували?

МФА виник раніше; цей конкретний знак задокументували значно пізніше.

Міжнародну фонетичну асоціацію заснували 1886 року для підтримки викладання фонетики, а перший алфавіт вона опублікувала 1888 року. Пропозиція Unicode 2020 року наводить попередні приклади в фонетичних дослідженнях Боерсми й Гаманна (2009) та Гезелвуда (2013). У ній кодування Unicode подано як спосіб записати вже наявну нотацію, а не як джерело її значення.