Шістка у верхньому індексі

У математиці — «у шостому степені», у тексті — «див. примітку 6». У формулі маленьке число праворуч угорі від більшого показує, скільки разів помножити основу саму на себе: 2⁶ — це 2 × 2 × 2 × 2 × 2 × 2, тобто 64, а 10⁶ — одиниця з шістьма нулями, мільйон. У науці й техніці мільйон часто записують саме як 10⁶.

У статті чи книжці та сама маленька шістка після слова або крапки — це знак виноски: вона відсилає до примітки 6 внизу сторінки або в примітках наприкінці розділу чи книжки. Місце зазвичай підказує значення: після числа у формулі — степінь, після слова в тексті — примітка.

Поза цими двома ролями ⁶ іноді трапляється як прикраса в іменах користувачів, описах профілю й нікнеймах, де спеціальні символи — один з небагатьох способів змінити вигляд простого тексту.

⁶ — справжній символ чи просто форматування?

Справжній символ, і саме тому він корисний. У текстовому редакторі чи на вебсторінці звичайну 6 можна підняти форматуванням верхнього індексу (у HTML — тег <sup>). Вигляд той самий, але коли текст вставляють як простий текст у чат, поле імені, назву файлу або лист без форматування, воно часто зникає і 6 падає назад у рядок. ⁶ несе підняття в самому символі, тому зазвичай уціліє, якщо місце, куди ви його вставляєте, приймає цей символ.

Плата за це — ⁶ є символом сумісності, збереженим переважно для того, щоб тексти зі старих кодувань чисто перетворювалися. Юнікод радить для математики справжнє форматування, бо ⁶ не складається вільно в довші показники, а програми, що нормалізують текст (зводять особливі форми до звичайних), можуть тихо перетворити його на звичайну 6. Для швидкого 2⁶ у повідомленні чи описі профілю він ідеальний; для підручника користуйтеся форматуванням.