Тангутський компонент 256

Це структурна частина, а не окреме тангутське слово.

Тангутське письмо розвивалося при дворі царства Західна Ся в 1036–1038 роках для державного управління та буддійських текстів. Воно дало царству окрему писемну ідентичність, відмінну від сусідньої династії Сун. У збережених рукописах від середини XI до початку XIII століття є релігійні, правові, адміністративні й літературні твори.

Тангутське письмо зазнало впливу китайського письма й наслідувало приклад писемностей сусідніх киданів, але стало окремою системою. Як тангутський ключ, 𘣿 допомагає групувати цілі знаки для пошуку в словниках; один покажчик наводить під ним два повні знаки. Щоб зрозуміти слово, треба прочитати весь знак: сам цей компонент не перекладається.