Склад «bip» у мові Nuosu

ꀙ записує склад «bip» у ляншаньській мові ї. Він звучить приблизно як «бі» з низьким спадним тоном; у романізації Yi Pinyin кінцева «p» позначає тон, а не кінцевий приголосний.

За одним переказом походження письма ї, Акі створив його за доби Тан (618–907); найдавніший збережений датований приклад — напис на бронзовому дзвоні 1485 року. Давніші форми використовували в ритуальних, магічних, медичних текстах і родоводах. Ляншаньський стандарт, укладений 1974 року й офіційно запроваджений 1980 року, перетворив частину знаків на склади, щоб підтримати грамотність, освіту й видання книжок. Він представляє одну з мовних форм ї. Пов’язані давні писемні традиції Cuan/Wei мали різні форми; письмо ї, схоже, розвивалося незалежно від китайських ієрогліфів. Квадратик означає, що шрифт не підтримує письмо ї.