Складовий знак ї fox

Це знак одного складу в письмі Ляншань ї.

Цей стандарт використовують для говірки Ляншань, якою розмовляє народ носу. «Fox» походить із системи запису звуків ї латинськими літерами; окремо ꃕ передає лише склад, а не значення цілого слова.

Як розвився цей знак ї?

Його історія охоплює давні місцеві форми й пізніший стандарт.

За однією з легенд народу носу, мудрець Акі створив письмо за часів династії Тан. Є оповіді про написи періоду Західної Хань, але їхнє датування не підтверджене. Найдавніший збережений приклад традиційного письма ї — напис на бронзовому дзвоні, датований 1485 роком; збереглися й рукописи ї приблизно 1500 року. Традиційне письмо ї історично називали Cuan або Wei; воно було ідеографічним: знаки передавали поняття або слова. Місцеві форми різнилися накресленням, набором знаків і напрямком письма.

Традиційне письмо ї переважно використовували бімо — місцеві жерці та служителі обрядів — для релігійних, магічних, медичних і родовідних текстів. Щоб поширити грамотність, у 1956 році запровадили латинкову романізацію говірки Ляншань ї; стандартизовану складову систему Ляншань розробили в 1974 році й офіційно затвердили в 1980 році. Цей стандарт передає говірку Ляншань народу носу, а не всі мови, об’єднані назвою ї. ꃕ належить до цієї стандартної складової системи, а не є місцевим варіантом написання Cuan чи Wei.

Чому в назві є fox?

Це романізований запис складу.

У романізації Ляншань використовують латинські літери й позначають тон останньою літерою: кінцева t означає високий рівний тон, p — низький спадний, а x — вторинний високий. Якщо в кінці немає t, p чи x, тон середній. Оскільки «fox» закінчується на x, у назві позначено вторинний високий тон.