Склад хангилю 얿

Саме по собі 얿 не має усталеного значення; це один корейський склад. Блок поєднує початкову приголосну ㅇ, голосну ㅓ та кінцеву групу приголосних ㄹㅂ. «Eolb» — латинізована назва складу, а не його значення.

Кінцева група ㄹㅂ складається з двох приголосних, і її звучання залежить від корейського слова: 넓다 вимовляється як 널따, 짧다 — як 짤따, а 밟다 — як 밥따. Ці записи хангилем показують, як звучать слова; сам склад не визначає вимову групи.

Запис у «Літописі Седжона» за 1443 рік засвідчує створення хангиля; книжка «Хунмінджонґим» 1446 року пояснює його будову. Раніше корейську записували китайськими ієрогліфами та їхніми пристосуваннями — іду, куґьоль і хянчхаль, — які були незручні для повсякденного читання й письма. У 1894 році хангиль став офіційною національною системою письма. Під японською владою після 1910 року він також став частиною зусиль зі збереження корейської мови та ідентичності.

Чому 얿 записують одним блоком?

У хангилі літери кожного складу об’єднуються в один блок. У 얿 літера ㅇ є початковою приголосною, ㅓ — голосною, а ㄹㅂ — кінцевою групою приголосних.