Мала модифікаційна літера фі

Вона додає біля приголосного деталь тертя, подібного до ɸ.

Надрядкова фі — окремий фонетичний знак із власним місцем у тексті, а не просто змінений розмір шрифту. У pᶲ звичайна p є основним звуком; надрядкова ᶲ позначає випуск із тертям, утвореним обома губами, як у звуку, записаному ɸ. У деяких аналізах результат називають африкатою: зімкненим приголосним, який випускають із тертям.

У пропозиції щодо кодування Unicode, опублікованій 2004 року, наведено приклад із підручника фонетики 1994 року. Модифікаційна літера додає звукову деталь, залишаючи основний приголосний видимим. У таблиці МФА 1930 року є звичайна за розміром ɸ для глухого губно-губного фрикативного звука. У Julia 1.x послідовність \^ltphi і клавіша Tab вводять ᶲ.

Чому ᶲ має різні прочитання?

Точне прочитання визначає навколишня система позначень.

В описах ᶲ позначає випуск проривного звука, подібний до [ɸ], відтінок [ɸ] або слабкий, короткий чи вставний звук [ɸ]. Знак може вказувати на тертя під час випуску приголосного або на коротке губне тертя поруч із ним.

У транскрипції мови чангана, опублікованій 2023 року, є [sᶲ]. У таблиці мови тсонга sᶲ відповідає sv, а t͡sᶲ — tsv. Це приклади з транскрипцій різних мов, тож перед словесним поясненням перевірте ключ транскрипції та літери поруч із ᶲ.