Літера са письма мультані

Вона передає звуки «с» і «ш».

Письмом мультані записували сераїкі — мову, якою говорять у районі Мултана та на півночі Сіндху. В історичних текстах 𑊥 передає звук «с», як у слові «сонце», і звук «ш», як у слові «шапка»; також припускають, що вона могла передавати звук «с» із загнутим назад кінчиком язика, але це прочитання менш певне. У письмі мультані голосні зазвичай пропускають, тому склад допомагають визначити сусідні літери. Збіги приголосних записують окремими літерами.

Письмо мультані розвинулося з традиції письма ланда в районі Мултана у XVIII столітті. Збереглися задокументовані друковані й рукописні приклади за 1819–1919 роки.

Для чого використовували письмо мультані?

Спочатку це було практичне письмо для торгівлі та щоденних записів.

На початку XIX століття баптистська місійна друкарня виготовила металеві шрифти для мультані й почала друкувати цим письмом християнські книжки. Першою надрукованою книжкою був Новий Заповіт 1819 року.

У другій половині XIX століття британська адміністрація поширювала арабське письмо як стандарт для мов Сіндху, що сприяло занепаду мультані. Згодом сераїкі почали записувати розширеним арабським письмом. Мультані належить до родини письма ланда, до якої також входять гурмукхі, ходжкі та худаваді.

Чому 𑊥 має різний вигляд у різних шрифтах?

Різні форми можуть бути правильними варіантами тієї самої літери.

Історичні друковані й рукописні приклади мають різні форми, адже письмо мультані не мало єдиного стандартного накреслення. Один шрифт може зображати 𑊥 інакше, ніж інший; це не означає, що змінилася сама літера. Порожній квадрат означає, що в активному шрифті чи програмі немає зображення цього знака.