Літера деванагарі аа

Вона позначає довгий звук а. У написаннях гінді, що передаються через aa, та в санскриті आ відрізняється від коротшого голосного अ. Це самостійна голосна літера: її вживають, коли в межах складу перед голосним немає приголосного. Після приголосного натомість пишуть приєднуваний голосний знак ा: क + ा утворює का, у транслітерації kā.

Як розвинулася आ?

Вона розвивалася разом із письмом деванагарі. Деванагарі належить до родини писемностей брахмі. Воно розвинулося з письма доби Гуптів поряд зі спорідненими писемними традиціями Śāradā та Siddhamātr̥kā. Упізнавані форми деванагарі з’являються у VII столітті н. е.; письмо набуло зрілої форми приблизно у XIII столітті н. е.

आ зберігає розрізнення коротких і довгих голосних, важливе в санскритських написах і рукописах. Це розрізнення на письмі збереглося в мовах, що використовують деванагарі, зокрема гінді, маратхі й непальській; вимова залежить від мови.

Як набрати आ?

Виберіть самостійний голосний у методі введення деванагарі. Транслітераційні клавіатури перетворюють латинські літери на деванагарі. Деякі приймають aa або ā для आ; отримана форма може залежати від попереднього приголосного. Перевірте, чи введено літеру आ, чи приєднуваний знак ा.