Кисть під кутом у SignWriting

Вона позначає форму кисті в письмовому знаку.

Sutton SignWriting — це візуальна система запису жестових мов. Цю базову форму кисті можна поєднувати із символами руху, дотику, обличчя та місця. Позначки заповнення й повороту змінюють її графічний вигляд. Інформацію передає також двовимірне розташування — місце кожного символу відносно інших. Тому цей знак не позначає якийсь один універсальний жест.

Як розвивалася система SignWriting?

Вона виросла із системи запису рухів.

Валері Саттон створила SignWriting у Данії 1974 року для дослідницького проєкту Копенгагенського університету. Команда хотіла записувати рухи на відео, де чуючі люди жестикулювали, а данські глухі люди спілкувалися жестовою мовою, і порівнювати ці записи. Система виросла із Sutton DanceWriting через ширшу Sutton Movement Writing. Її задумали для запису різних жестових мов спільними символами, а не для написання слів усної мови.

На початку 1980-х SignWriting використовувала погляд адресата — те, що бачить читач, стоячи навпроти людини, яка жестикулює. Для кисті, спрямованої вперед, застосовували коротший символ пласкої кисті. Згодом цей підхід змінили погляд із боку того, хто жестикулює, та вигляд згори. У нотатці 2001 року Саттон пояснила, що кисть під кутом розробили на основі давнішого символу виступання вперед. Вона повернула той символ пласкої кисті до ширшої збірки й припустила, що його можна іноді використовувати для знака «човен» у німецькій жестовій мові.

Чому кисть під кутом сама не утворює знак?

Базова форма кисті — лише частина письмового знака.

Якщо ви отримали тільки цей символ, сприймайте його як фрагмент запису. Повний знак може поєднувати форму кисті з рухом, дотиком, місцем, символами обличчя та іншими формами кисті. Важливе й двовимірне розташування. Якщо символ не відображається, можливо, його не підтримує шрифт; навіть видимий символ не показує, як побудовано цілий знак.