Склад ї nbot

ꂁ записує один склад носу-ї; його значення визначає слово навколо.

Yi Pinyin — це система запису носу-ї латинськими літерами; цей склад у ній пишуть як nbot. Він звучить приблизно як «мбо» з високим рівним тоном. Переклад слова можна зрозуміти з навколишнього тексту ї.

Як розвивалося письмо ї?

Письмо ї має довгу місцеву історію, але його початок не датований достеменно.

Деякі дослідники відносять відомі написи на кераміці, камені, бронзі й кістці до періоду Західної Хань (206 р. до н. е.–9 р. н. е.). Бронзовий дзвін, датований 1485 роком, є найдавнішим збереженим монументальним прикладом; паперові тексти, що дійшли до нас, датуються приблизно 1500 роком. Це віхи довгої традиції, а не рік винайдення письма.

Бімо — спадкові релігійні фахівці народу носу — від руки переписували релігійні, медичні та генеалогічні тексти. Письмо ї також використовували в офіційних написах і адміністративних записах. Давніші форми цього письма відомі як Cuan або Wei. Традиційні знаки ї, схоже, не походять від китайських ієрогліфів хан; сама подібність не доводить спорідненості систем письма.

Що змінив сучасний стандарт письма ї?

Стандарт Ляншань вивів одну форму письма носу в публічне вживання.

Сучасний стандарт Ляншань/носу розробили 1974 року й офіційно затвердили 1980 року для поширення грамотності. Ним користуються в релігії та освіті народу носу, довідниках, газетах, художніх творах, громадських вивісках і оголошеннях, а також у відеосубтитрах.

Мовами ї говорять у провінціях Сичуань, Юньнань, Гуйчжоу та Гуансі. Регіональні традиції письма різняться набором знаків, формами, напрямком письма та звуками. Тому спільна назва ї не означає єдиної системи правопису й не розкриває змісту тексту.