Склад хангиля 퍍

Один блок хангиля: ㅍ + ㅑ + кінцеве сполучення ㄺ.

У складовому блоці хангиля початкова приголосна й голосна розміщені у квадраті, а кінцева приголосна — під ними. Тут ㅍ починає склад, ㅑ є голосною, а ㄺ — кінцевим сполученням приголосних.

У системі назв хангиля в Unicode «pyalg» послідовно позначає приголосні й голосну частини; це структурна назва, а не переклад.

Історія хангиля — це історія писемності

До появи хангиля ханча — китайські ієрогліфи, якими писали корейською, — мали літературний престиж, а іду пристосовувала китайські ієрогліфи для запису корейських слів і граматики. Запис 1443 року в «Літописі короля Седжона», історичній хроніці, повідомляє про створення хангиля. «Хунмінджонґим», посібник 1446 року, що пояснював нову писемність, подавав складові блоки як систему, якої можна навчитися.

За династії Чосон еліти часто пов’язували хангиль із народним письмом, тоді як жінки розвивали ним приватні літературні й каліграфічні традиції. Згодом хангиль став стандартною писемністю корейської мови; 퍍 — приклад її складової структури.