Давньогрецький знак поділу тексту

Він позначав межу в грецькому письмі. Коротка риска під першими літерами рядка вказувала на початок нового фрагмента. Грецькі написи використовували такі знаки в пізній архаїчний період — на ранньому етапі грецької історії. У літературному тексті на папірусі, давньому матеріалі для письма, що зберігається в Берліні, є приклад із II століття до н. е. Знак сформувався як писемна традиція, а не як одноразовий винахід.

Його роль залежала від тексту: зміна мовця в драмі, строфа в поезії, речення або розділ у прозі, пункт списку чи підрядна частина в написі. Диколон — знак із двох крапок — міг уточнювати зміну мовця; короніс, інший редакторський знак, у поєднанні з параграфосом позначав більший перехід.