Розширена арабо-індійська цифра нуль

Це нуль у перських числах, а також в урду й синдгі.

Нуль позначає порожній розряд у позиційному записі й зберігає значення сусідніх цифр. Індійська позиційна арифметика була відома в арабомовних землях у сьомому столітті. Близько 776 року наказали перекласти індійську астрономічну працю, а арифметичні праці аль-Хорезмі належать до дев’ятого століття. Ці віхи показують, як метод поширювався через арабську наукову культуру.

Перські обліковці також використовували сіак — окрему скорочену систему ведення рахунків без нуля; найдавніші збережені записи датуються початком десятого століття. У середині десятого століття посібник з арифметики хвалив індійські цифри за швидкість і зручність письма на папері. Ширша система числення набула різних письмових форм, поширившись з Індії через арабську наукову культуру до Європи.

Чим ۰ відрізняється від 0?

Значення однакове, але символ і традиція запису різні.

0 — це латинський нуль; ٠ — арабо-індійський нуль, пов’язаний з арабським текстом; ۰ — східний арабо-індійський нуль, який використовують у перській, урду й синдгі. У перській традиції запису давнішою була система числових значень літер абджаду — літер, уживаних як числа. Позиційні цифри поступово перейняли повсякденні обчислення, а абджад і далі слугував для хронограм — дат, закодованих словами, — та перших сторінок книжок.

Деякі шрифти відображають ۰ і ٠ майже однаково. У тексті справа наліво ці набори також мають різні правила двоспрямованого відображення, тому заміна може змінити вигляд сусідніх розділових знаків.