Знак 18BE6 малого киданьського письма

Його назва — мітка кодової позиції, а не киданьське слово. Unicode надає назви за послідовністю кодових позицій, тож ця мітка не вказує ні вимови, ні перекладу. Киданьське письмо розшифровано лише частково; воно поєднує знаки значення і знаки звуку. Знак звуку може потребувати інших символів у групі, що утворює слово. Визначайте звук або значення цього знака лише за документованою транскрипцією та сусідньою послідовністю.

Як використовували мале киданьське письмо?

Його створили для запису киданьської мови. За традиційною оповіддю, Єлюй Діела створив мале письмо близько 925 року, навчившись уйгурського письма від посланця. Найдавніший датований приклад у опублікованій хронології належить до 983 року.

Більшість збережених прикладів — поховальні епітафії (написи на могилах); інші трапляються на пам’ятниках, стінах, бронзових дзеркалах, жетонах, монетах, що не були в обігу, та нефритовій чаші. Письмо використовували за часів Ляо, Західного Ляо та Цзінь; його загальне призначення залишалося незмінним — записувати киданьську мову. Великі й малі чжурчженські письмена пізніше спиралися на киданьські зразки; мале чжурчженське письмо створили 1138 року.

Чому 𘯦 відображається квадратиком?

Квадратик означає, що у шрифті немає видимого зображення цього знака. Киданьський текст традиційно розташовують у вертикальних стовпцях: читають згори вниз, а стовпці йдуть справа наліво. Знаки звуку часто утворюють групи з двох—восьми символів, що складаються в слово, і мають окремі правила розташування.

Unicode також описує горизонтальне відображення груп і простий лінійний варіант. Квадратик замість відсутнього знака — це помилка відображення, а не інше прочитання 𘯦.