Селектор варіацій-107

Він призначений для вибору визначеної форми попереднього символу. Гліф — це форма, яку шрифт відображає для символу. У послідовності варіації селектор стоїть одразу після базового символу; діють лише пари з офіційних списків Unicode.

Число 107 не кодує певний дизайн, розмір чи стиль. Кожна пара базового символу й селектора має окрему визначену дію, тож форму не можна вивести лише з номера селектора.

Навіщо створили сімейство селекторів?

Воно дає змогу зберегти конкретний вибір гліфа у звичайному тексті. У форматованому документі шрифт може вибрати вигляд символу; звичайний текст містить символи, але не такі налаштування стилю. Селектор варіації зберігає базовий символ і за потреби позначає визначений варіант.

У робочому документі Unicode від 2000-08-15 зазначено, що в Unicode 3.1.1 вже були три монгольські селектори варіацій, а ще 256 селекторів схвалили для подання до ISO/IEC WG2 — міжнародної групи зі стандартів кодування символів. Додатковий діапазон, що містить VS107, увійшов до стандарту у квітні 2003 року.

До затвердження стандарту пропозиція змінилася: U+FE00–U+FE0F залишився загальним діапазоном селекторів, а U+E0100–U+E01EF став спеціальним діапазоном для зареєстрованих ідеографічних варіантів знаків хань (китайських знаків, які також використовують у японському й корейському письмі), зафіксованих в Ideographic Variation Database (IVD). У монгольського письма є власні вільні селектори, зокрема U+180B–U+180D і U+180F.