Цвіт вишні

Через придворну поезію, обряди врожаю та свята милування квітами.

«Кодзікі», ранній літопис Японії, завершений 712 року, згадує родове ім'я Вакадзакурабе, яке нині пишуть ієрогліфом 桜 (сакура). Цвіт вишні є вже в «Манйосю», поетичній збірці періоду Нара, хоча цвіт сливи, що прийшов із Китаю, трапляється там частіше. У період Хейан вірші та свята милування квітами при імператорському дворі зробили сакуру символічною квіткою японської весни. Народне ханамі — пікнік під деревами — поширилося пізніше, у період Едо.

У традиційних сільських обрядах час цвітіння вважали прикметою майбутнього врожаю. Цвіт одного дерева тримається лише тиждень-два, тож сакура стала й символом минущості краси та життя.

Чому 🌸 може здаватися політичним у Кореї?

Його історія охоплює воєнні образи й колоніальне правління.

Під час імперської експансії Японії та Другої світової війни цвіт вишні з'являвся у військовій пропаганді, що подавала смерть у юному віці як почесну. У Кореї масові насадження за японського колоніального правління зробили дерево японським символом і викликали спротив. Згодом цвіт вишні став частиною власного весняного краєвиду Кореї, з великими фестивалями цвітіння, тож весняний допис із 🌸 зазвичай просто про весну.