Кирилична мала літера пе в нижньому індексі

Це кириличне пе, записане окремим символом нижнього індексу. Кирилицею пишуть українською, а також болгарською, російською, сербською та багатьма іншими мовами; звичайна мала літера пе — п. Деякі системи транскрипції використовують верхній індекс для подробиць вимови, а нижній — для фонологічних груп. Архіфонема — це позначення для звуків, відмінність між якими зникає в певних позиціях. Це умовні правила конкретних систем, а не універсальний код, тому значення визначає ключ транскрипції.

Нижньоіндексна нотація виникла раніше за цифровий текст. У 1905 році сербський мовознавець Александар Белич використовував літери верхнього й нижнього індексів, щоб позначати сильніші та слабші значення голосних. У праці 2007 року про болгарські говірки нижнє пе входить до групи, що охоплює п, п’, б і б’; апостроф указує на палаталізацію — вимову з піднятим до піднебіння язиком. Найдавніші відомі письмові пам’ятки кирилиці — рукописи старослов’янською мовою X століття, задовго до цієї транскрипційної позначки. У пропозиції Unicode 2021 року запросили окремі модифікаторні символи, бо розташування може розрізняти значення, а до літер можуть додаватися діакритичні знаки.