Киданський знак 18C2D

Це киданський знак письма, але сам по собі він не є перекладом.

Киданське мале письмо було однією з двох історичних систем запису киданської мови, якою розмовляли кидані на півночі Китаю. У ньому є знаки для слів і знаки для звуків, тож роль окремого знака залежить від його вживання в уривку. Назва Unicode ідентифікує закодований знак, але не підказує, як його читати.

Як створили киданське мале письмо?

Його створили близько 925 року для запису киданської мови.

Раніше, близько 920 року, імператор династії Ляо Тай-цзу Єлюй Абаоцзі разом із Єлюй Телубу та Єлюй Лубугу створив киданське велике письмо. За історичними свідченнями, мале письмо розробив його молодший брат Єлюй Діела. Форми знаків походили від китайських ієрогліфів, а систему звуків побудували за зразком давнього уйгурського письма, яким користувалися уйгурські громади. Видима схожість між двома системами невелика.

Що сталося з киданським письмом згодом?

Його використовували й після правління Ляо, і воно вплинуло на пізніше чжурчженьське письмо.

Чжурчжені, народ, який заснував династію Цзінь, створили власні велике й мале письма за зразком двох киданських систем. Більшість уцілілих текстів малого письма — це надгробні написи, висічені на камені для померлих, а також пам’ятники, дзеркала й лічильні дощечки. Указ Цзінь заборонив використання киданського письма в 1191 році. У цифрових виданнях і тестах шрифтів закодований знак залишається текстом, а його видиму форму задає шрифт.