Логічний елемент АБО

Достатньо одного ввімкненого входу, щоб увімкнувся вихід. Логічні елементи (вентилі) — крихітні перемикальні блоки цифрових схем і мікросхем: вони отримують сигнали «увімкнено/вимкнено» (1 і 0) і дають один результат. Із двома входами АБО дає 0 лише тоді, коли обидва входи 0; будь-яке інше поєднання дає 1.

На відміну від побутового «чай чи кава?», що зазвичай означає «щось одне», тут АБО включне (диз'юнкція): обидва ввімкнені входи теж рахуються. Елемент, що відкидає цей випадок, — XOR (виключне АБО). Знайомий приклад: плафон у салоні автомобіля; відчиніть будь-які двері чи кілька — і він засвітиться.

Чому така вигнута форма і звідки вона?

Це американське позначення. У цьому стилі «характерних форм», описаному в американському стандарті (IEEE), кожен елемент має власний силует; в АБО вигнута спинка й гострий перед. Міжнародний стандарт IEC, на який спираються й українські стандарти, віддає перевагу прямокутникам і позначає АБО як «1» або «≥1». Обидві форми означають те саме.

Сама ідея старша за електроніку: Джордж Буль виклав алгебру істини й хиби 1854 року, а Клод Шеннон 1937 року показав, що вона описує перемикальні схеми. До Unicode цей символ потрапив тому, що домашній комп'ютер Sharp MZ-700 (1982) мав його під байтом D9 у європейському альтернативному наборі символів, поруч з І та NOR.