Знак 18BEF киданьського малого письма

Це знак із системи письма для киданьської мови. Послідовна назва Unicode вказує на місце знака в таблиці символів, а не на його читання киданьською.

Деякі киданьські знаки самостійно позначали цілі слова; фонетичні знаки передавали звуки й зазвичай об’єднувалися в групи з двох-восьми знаків, що утворювали слово. Окремий знак може бути лише частиною такої групи.

Як пов’язані киданьське, китайське та чжурчженське письмо?

Китайське письмо вплинуло на форми киданьських знаків, а пізніше чжурчженське письмо запозичило киданьські зразки. Мале письмо використовували для запису киданьської мови. Пізніша історія династії Ляо, History of Liao, датує його створення 924/925 роками й приписує його Єлюй Дела. Традиційна версія також пов’язує його задум з уйгурським письмом, хоча зовні ці системи мало схожі. Найдавніший збережений текст із надійною датою — надгробний напис 1051 року. Дослідження 2026 року припускає, що мале письмо було систематизоване пізніше, за імператора Шенцзуна.

Киданьське мале письмо використовували за часів Ляо, Кара-Китаю (Західного Ляо) та Цзінь. Його зв’язок із китайським письмом стосується структури: ним записували киданьську, а не китайську мову. Пізніші чжурчженські системи письма запозичили й адаптували киданьські зразки. Ці традиції історично пов’язані, але їхні знаки не взаємозамінні.

Чому той самий знак може розташовуватися по-різному?

Традиційні киданьські тексти писали вертикально; цифрові можуть відображатися горизонтально. Традиційні стовпці йшли згори вниз і розташовувалися справа наліво. Усередині фонетичної групи знаки впорядковували зліва направо, а потім згори вниз. Unicode 18.0 також описує горизонтальні групи й простий ряд окремих знаків, тож рядок на екрані не обов’язково відтворює розташування на історичній сторінці.