Надрядкова одиниця

Маленька піднята одиниця: виноска номер один або «у першому степені». Часто вона трапляється в кінці речення, після імені чи ціни: «Безкоштовна доставка всіх замовлень¹». Вона відсилає до примітки 1 внизу сторінки, в кінці розділу або в дрібному шрифті реклами. Позначку ставлять впритул до слова, без пробілу, зазвичай перед крапкою чи комою; наступна примітка отримує 2, далі 3.

У математиці ¹ — показник степеня: x¹ означає x у першому степені, тобто сам x, тому його зазвичай не пишуть. Він з'являється, коли показують закономірність (x¹, x², x³), або в одиницях на кшталт м·с⁻¹. У хімії та фізиці піднята цифра перед символом елемента — це масове число: ¹H — найпоширеніший ізотоп водню, ¹⁴C — вуглець-14, за яким визначають вік.

Поза друком і наукою надрядкові цифри роблять дві дрібні справи. Із дробовою рискою вони дають дріб в один рядок: ¹⁄₂ або ¹⁄₃. А разом із надрядковими латинськими літерами утворюють той ᵐᵃˡᵉⁿʸᵏʸʲ текст, який дехто ставить у нікнейми, описи профілю та підписи; там одиниця означає лише те, що виглядає маленькою.

Чи ¹ — те саме, що одиниця у верхньому індексі через форматування?

Ні. ¹ — окремий знак; форматування лише піднімає звичайну одиницю. Коли Word або Google Документи роблять одиницю надрядковою, у тексті лишається звичайна 1 зі стилем зверху. Вставте її в чат, назву файлу, тему листа чи допис, тобто туди, де зберігається лише звичайний текст, — стиль злітає, і лишається 1 повного розміру. ¹ несе піднятий вигляд у собі й лишається піднятою всюди, де її має шрифт. Тому її вживають у звичайному тексті, і тому інструмент виносок у Word, який вставляє відформатовані номери й пов'язує їх із приміткою, — не те саме, що набрана вручну ¹.

Зворотний бік: Unicode записує ¹ як форму сумісності одиниці, тож програми, що застосовують це ототожнення, вважають їх однаковими, а інші — різними. Тому назва, що відрізняється лише піднятою цифрою, — ненадійний спосіб розрізнити дві речі.