Перевернутий кинджал

У Palaeotype ⸸ позначає ретрофлексний приголосний; у корнських матеріалах він мав іншу роль. Palaeotype — це фонетична абетка Александра Елліса для запису звуків мовлення. У його праці 1869 року про ранню вимову англійської мови ⸸ після приголосного означав, що кінчик язика загинається назад до піднебіння. d⸸ і t⸸ позначають дзвінкий і глухий варіанти — звуки, подібні до «д» і «т», із таким положенням язика. ⸸ змінює вимову приголосного, а не є окремим розділовим знаком.

У праці Едварда Ллойда 1707 року про корнську мову ⸸ позначав слова з «сучасної корнської»; прямий кинджал † указував на форми зі словника давньої корнської. Ця пара розрізняла джерела запису слів, а не їхню вимову.

Що означає перевернутий кинджал, якщо його хтось надіслав?

Якщо знак стоїть сам у звичайному повідомленні, запитайте, яку систему запису мав на увазі відправник. Відомі способи його вживання спеціалізовані й залежать від контексту: фонетична транскрипція може позначати ним ретрофлексію, а Ллойд використовував його в корнських текстах для позначення джерела. Навколишній текст допоможе зрозуміти, яке прочитання доречне.

Чому перевернутий кинджал має різний вигляд у різних шрифтах?

Шрифт може змінити вигляд знака, але не сам символ. Якщо у шрифті немає ⸸, замість нього може з’явитися порожній квадратик, знак питання або пробіл; шрифти з підтримкою також можуть по-різному малювати його штрихи. Перевірте навколишню систему запису, перш ніж сприймати його як інший символ.