Верхня половина вертикального знака повтору кани

Читайте 〳 разом із 〵 як один знак повтору. У вертикальному японському тексті よく〳〵 розгортається в よくよく, а 知らず〳〵 — у 知らず知らず. У знака немає окремого звучання: повторюється попередній ряд кани. ゝ і ヽ повторюють одну кану, а 々 — ідеограму.

Звідки походить くの字点?

Він розвинувся зі старіших японських знаків для читання. Споріднені знаки повтору засвідчені в Китаї за часів Шан (Інь) і в Японії до періоду Нара. Коли розвинулася кана (японські складові знаки), писарі пристосували для неї знаки повтору. У давніх японських текстах із примітками для читання — підказками, як прочитати уривок, — окремі знаки для повторюваних частин злилися у високу форму, схожу на く. Так повторюваний ряд можна було позначити один раз, заощадивши місце й штрихи.

Чому в горизонтальному тексті 〳 виглядає обірваним?

Цей знак призначений для вертикального набору. 〳 займає одну комірку, а 〵 доповнює його до форми заввишки у дві комірки. У горизонтальному японському тексті для звичайного набору практично використовують ／＼; повтор із озвонченням записують як ／″＼. Окреме 〳 може скидатися на зайву похилу риску або незавершений знак.