Знак киданського малого письма 18BBF

Сам цей знак не дає змоги надійно встановити читання.

У довідковій таблиці його позначено як J-0185, а запропоноване значення — як «Unknown-80»; це каталожна мітка, а не переклад.

Киданське мале письмо використовує логограми — знаки для слів — і фонограми — знаки для звуків. Вони поєднуються у словесні групи, але роль цього знака в таких конструкціях достеменно не визначена.

Навіщо створили киданське мале письмо?

Його розробили для запису киданської мови.

За традиційними переказами, його створили близько 925 року. На форми вплинуло китайське письмо, а фонетичний принцип — використання знаків для звуків — пов’язують із письмом, яким записували уйгурську мову.

Найдавніший збережений зразок малого письма з надійно встановленою датою — епітафія Вугулін Тайші, пам’ятний напис 1051 року. Більшість уцілілих зразків — поховальні написи й пам’ятники; інші трапляються на бронзових дзеркалах, лічильних табличках, монетах і нефритовій чаші. Письмо використовували за династії Цзінь, доки його не заступило чжурчженьське письмо.

Що змінюється, коли 𘮿 стоїть у повному тексті?

Сусідні знаки та місце в групі формують повне читання.

Киданські фонетичні знаки зазвичай утворюють словесні групи, які у вертикальних стовпцях тексту розташовують спершу зліва направо, а потім згори вниз. Шрифт із підтримкою компонування може показати таку групу компактно; без цієї підтримки та сама послідовність може відображатися як окремі знаки в рядок.