Гарбуз-ліхтар

Різьблений гарбуз зі свічкою всередині — привітне обличчя Геловіну. Геловін припадає на 31 жовтня, переддень католицького Дня всіх святих. Він виріс зі стародавнього ірландського та шотландського свята Самайн, яке завершувало жнива і вважалося ніччю, коли мертві ходять серед живих; назва походить від англійського All Hallows' Eve. У США та Канаді, а дедалі частіше й усюди, того вечора перевдягнені діти ходять від дверей до дверей зі словами «цукерки або смерть» і збирають солодощі, дорослі влаштовують костюмовані вечірки, а будинки прикрашають павутинням, скелетами, привидами й різьбленими гарбузами.

Гарбуз — центр усього. Наприкінці жовтня родини видовбують гарбуз, вирізають у шкірці очі, ніс і зубатий усміх, ставлять усередину свічку й виставляють на ґанок чи підвіконня, щоб обличчя світилося в темряві. Пика може бути кумедною або зловісною — обидві годяться. Емодзі показує саме це: помаранчевий гарбуз із вирізаним обличчям, що світиться.

Що означає 🎃, коли хтось його надсилає?

Геловін настав або наближається, і людина в настрої. Найчастіше це привітання («З Геловіном 🎃»), плани («костюмована вечірка в суботу 🎃»), підписи до фото в костюмах чи дитячого цукеркового врожаю. З початку жовтня багато хто додає 🎃 до імені профілю чи опису; гарбуз у нікнеймі означає лише, що людині подобається це свято.

Він також працює як загальна осінь: гарбузовий суп, гарбузовий пиріг, золоте листя — адже окремого емодзі гарбуза без обличчя немає. Сам по собі він анітрохи не погрозливий; усміх і є жартом. Поруч із 💀, 🔪 чи 🩸 він хилиться до фільмів жахів, але так само заради розваги.

В Україні Геловін прижився насамперед як сезон костюмованих вечірок, тематичних заходів у школах і закладах та моторошних прикрас, а не як традиція ходити по хатах. 🎃 читають саме так: перевдягання, декор, сезонне меню.

До гарбуза ліхтарі вирізали з ріпи

В Ірландії та Шотландії на Геловін видовбували ріпу, вирізали на ній обличчя і ставили всередину свічку; шотландською ріпа зветься «тамші». Ірландські та шотландські переселенці принесли цей звичай до Північної Америки в XIX столітті, де місцевий гарбуз, більший і набагато зручніший для різьблення, став звичним ліхтарем.

Англійська назва походить від «Jack-with-the-lantern» — прізвиська XVII століття для нічного сторожа й для блукаючих вогників над болотами. Ірландський фольклор додає Скупого Джека — пройдисвіта, якого не прийняли ні рай, ні пекло, тож він, за легендою, блукає з жариною у видовбаній ріпі.