Літера е малаялам

Це короткий голосний звук е в малаялам. У латинській транслітерації його передають літерою e; ഏ позначає довший відповідник.

У ранніх текстах малаялам використовували ваттелутту — давнішу систему письма цієї мови. У джерелах наведено різні дати: напис Важаппалли датують приблизно 830 роком н. е., а мідні плити Важаппалли — 882–3 роками н. е.

Ваттелутту використовували для місцевої мови, а грантху — для санскриту. Обидві системи письма окремо розвивалися з брахмі, давньої писемності Південної Азії. Коли малаяламська писемність увібрала санскритські слова, вона запозичила елементи обох традицій, зберігши способи передавати дравідійські звуки; тигаларі — споріднена система письма, пов’язана з грантхою.

Чим відрізняються എ та ഏ?

എ позначає короткий звук, а ഏ — довгий.

У складі з приголосним െ позначає короткий голосний, а േ — довгий. Ці залежні голосні знаки приєднуються до приголосного; എ та ഏ — самостійні літери, які вживають на початку складу.

У давнішому письмі грантха короткий і довгий звуки е не розрізняли в такий самий спосіб. У середині XIX століття малаяламський правопис додав окремі голосні знаки, а також запровадив подібне розрізнення для звука о.

Як вводити എ?

Скористайтеся фонетичним способом введення малаялам або розкладкою InScript. Виберіть самостійний голосний, а не залежний знак.

У розширеній розкладці InScript, описаній у 2011 році, Shift+Z вводить എ, а Z без Shift — െ.

Спочатку введіть приголосний, а потім його голосний знак. У малаялам െ відображається ліворуч від приголосного, хоча в послідовності тексту стоїть після нього.