Огонек

У польській він позначає носові голосні, а в литовській — довготу голосної та відмінності форм слова.

У польському написанні огонек позначає носові голосні: під час їх вимови повітря проходить і через ніс, і через рот. У литовській літери з огонеком позначають довгі голосні та граматичні відмінності; давнє носове значення зникло. У письмі навахо комбінувальний огонек також позначає назалізацію голосної.

Один із ранніх слідів позначення носових голосних у польській — окрема літера в «Казаннях святого Хреста», збірці польських релігійних проповідей, приблизно 1300 року. Коли друкарі шукали стислий спосіб позначати польські носові звуки, Заборовський запропонував гачкоподібні знаки в трактаті про правопис — книжці про те, як писати, — у 1514–15 роках. Польські друкарі розрізняли дві носові голосні від 1521 року. В огляді репродукцій давніх друків, на який посилається Бунчич, хвостикова форма є в друці 1698 року. Та давня літера згодом розвинулася в сучасні ą та ę; це не окремий знак ˛.

Як додати огонек до літери?

Використовуйте готову літеру або комбінувальний огонек, а не ˛.

Приєднувана форма — комбінувальний огонек ̨: поставте його після основної літери. Під час нормалізації Unicode a + ̨ може перетворитися на ą, а i + ̨ — на į. Натомість ˛ — це знак із власним інтервалом: він займає окрему позицію й не приєднується до літери.

Якщо додаєте ще один наголосовий знак, поставте кожен комбінувальний знак після тієї самої основної літери; a + ̨ + гострий наголос може нормалізуватися до ą́. Шрифт або система компонування тексту без підтримки потрібних символів може неправильно розмістити комбінувальний знак або не показати його.