Велика літера H рукописного стилю

ℋ зазвичай позначає гамільтонову величину в математичному записі. У класичній механіці цей гамільтонів символ може означати функцію Гамільтона, а у фізиці — оператор Гамільтона; потрібне значення підказує рівняння.

Вільям Рован Гамільтон розвинув гамільтонову функцію та пов’язані з нею рівняння в працях, опублікованих у 1834–35 роках. Пропозиція Unicode 1999 року щодо математичних абеток наводить ℋ як уже закодовану рукописну H і пояснює, що різні стилі літер можуть мати окремі значення у формулах. Праці Гамільтона пояснюють зв’язок із гамільтоновим записом, а 1999 рік фіксує пізніший етап математичної нотації.

Автори можуть самі визначати значення символів, тож перевірте пояснення до рівняння, якщо роль знака незрозуміла.

Як набрати рукописну H у LaTeX?

Скористайтеся пакетом математичних рукописних шрифтів або налаштуйте Unicode-math.

Пакети mathrsfs або euscript дають змогу отримати рукописну H командою \mathscr{H}; відповідні абетки може надати й налаштування Unicode-math. У pdflatex пряме введення ℋ може спричинити помилку “Unicode character ℋ not set up for use with LaTeX.”

Математичні шрифти можуть зображати ℋ у стилі chancery — формальному каліграфічному письмі — або roundhand із більш округлими штрихами. Тому той самий закодований символ може мати різні вигини.