Двокрапка повної ширини

Це двокрапка китайського та японського письма, завширшки з один знак.

Кожен китайський ієрогліф займає однаковий квадрат, і китайська пунктуація має той самий розмір, тож ： там — просто звичайна двокрапка. Вона стоїть після дієслова мовлення перед цитатою (他说：“…”), після назви перед значенням (日期：10月20日) або перед переліком чи поясненням. Сучасна пунктуація стала нормою китайської писемної мови на початку XX століття. Шрифти різняться за регіонами: на Тайвані й у Гонконзі крапки зазвичай стоять посередині комірки, у материковому Китаї — ближче до лівого краю. Читається вона однаково.

Японське письмо спирається переважно на 、 і 。 та вважає двокрапку запозиченим знаком. ： трапляється в анкетах, розкладах і на табличках, після назв на зразок 住所 (адреса) чи 日時 (дата й час), де широка форма тримає рядок рівним з японським текстом.

Чому ： шкодить українському тексту чи коду?

Це окремий символ, і програми так його й сприймають.

Коли копіюєте з китайських чи японських сторінок або пишете методом введення, що лишився в режимі повної ширини, ： потрапляє в інший текст. В українському реченні вона дає дивний проміжок, пошук «Увага:» не знайде «Увага：», час на кшталт 10：30 може не розпізнатися, а в коді чи вебадресі (https：//) це просто помилка.

Як виправити: перемкніть клавіатуру на половинну ширину чи латиницю й наберіть знак наново. Багато редакторів та інструментів також уміють нормалізувати текст, і ： знову стає :.