Ліва кутова дужка

У східноазійському тексті 〈 відкриває знак назви, а 〉 закриває його.

За нормою пунктуації материкового Китаю 2011 року, 〈〉 — одинарний знак для назв творів. Ним можуть виділяти книжки, розділи, статті, періодичні видання, фільми, музику, програмне забезпечення та інші твори з назвою. Якщо одна назва містить іншу, внутрішню беруть у 〈〉, а зовнішню — у 《》.

Настанови Міністерства освіти Тайваню переважно відводять 《》 книжкам, а 〈〉 — коротшим творам, як-от розділам, пісням, фільмам і картинам. Корейські настанови називають 〈〉 홑화살괄호, тобто «одинарними стрілчастими дужками», і використовують для підзаголовків, творів, компаній, законів і правил. Японські настанови з перекладу зберігають ці знаки лише тоді, коли вони є в оригіналі.

Як 〈 стало знаком для назв?

Його сучасна роль сформувалася в контексті китайської реформи пунктуації.

У 1919 році Ху Ши та інші науковці запропонували нову систему пунктуації; уряд затвердив доопрацьовану пропозицію у 1920 році. У китайському письмі й раніше використовували давніші знаки читання та компонування тексту.

Реформа чіткіше визначила, як пунктуація показує будову речення та зв’язки між думками. Це сучасне історичне тло вживання знака в назвах, але воно не встановлює точної першої появи цієї дужки.

Чому 〈 можна сплутати з іншою дужкою?

Різні набори символів можуть мати майже однакові обриси.

〈 належить до східноазійської пунктуації та має повну ширину. Математичний знак ⟨ може виглядати майже так само, але його використовують у формулах; вужчий знак ASCII < — інший символ.

За стандартом HTML відкривальний тег починається зі знака ASCII <, а не з 〈. У назві 〈 відкриває пару, а 〉 її закриває.